Методичні рекомендації щодо заповнення сторінок класного журналу в 5 класах закладів загальної середньої освіти.

Які загальні вимоги до ведення класного журналу є чинними для 5-х класів НУШ?

Дату уроку записують дробом (у чисельнику — число, у знаменнику — місяць).
Для парних (здвоєних) уроків дату і тему кожного уроку записують окремо.
Назви видів діяльності та контролю записують у формі називного відмінка (без прийменників).

Неправильно	Правильно
За зошит	Зошит
За І семестр	І семестр
За рік	Річна
За діагностичну роботу	Діагностична
За тему	Тема

У разі неатестації учня/учениці з певного предмета/інтегрованого курсу за будь-який період (тему, семестр, рік) роблять відповідний запис н/а (не атестований/не атестована).
У графі «Зміст уроку» стисло записують його тему, а в графі «Завдання додому» — сторінки підручника, номери завдань.
Поточні оцінки виставляють у колонку з відповідною датою.

Які загальні правила виставлення тематичної оцінки?

Тематичні оцінки виставляють у колонку без дати з написом «Тема».
Тематична оцінка коригуванню не підлягає, тому в журналі не потрібно виводити окрему колонку «Скоригована» після тематичної оцінки.
Тематичну оцінку виводять на основі поточних оцінок.
Проведення діагностичної (контрольної) роботи для виставлення тематичної оцінки — на розсуд учителя залежно від тижневого навантаження.
Під час виставлення поточних оцінок учитель має усвідомлювати, які саме результати навчання було оцінено на певному уроці, за підсумками виконання певного виду навчальної діяльності чи певного завдання з підручника.
Тематична оцінка має відповідати певній групі або кільком групам результатів навчання. Наприклад, під час оцінювання теми 1 відбувається оцінювання результатів навчання з групи 1 та групи 2.
Результати перевірки робочих зошитів у тематичній оцінці не враховують.

Які загальні правила виставлення семестрової оцінки?

Оцінку за семестр ставлять на основі тематичних оцінок та контролю груп загальних результатів.
Перед семестровою оцінкою в колонках без дати виставляють оцінки за кожну групу загальних результатів навчання.
Механізм обчислення семестрової оцінки на основі тематичних оцінок та оцінок за групи результатів навчання заклад освіти визначає самостійно й описує в освітній програмі. Це може бути як просте середнє арифметичне, так і складніший варіант з урахуванням ваги кожної групи результатів.
Перед виставленням семестрової оцінки може бути проведений комплексний контроль результатів навчання, на основі якого виставляють оцінки за групи результатів навчання. Під час складання такого комплексного контролю вчитель має подбати, щоб запропоновані завдання давали змогу оцінити відповідні групи результатів.
Семестрова оцінка на бажання учнів може бути скоригована. Незалежно від того, чи були охочі скоригувати семестрову оцінку, у журналі після семестрової оцінки відводять окрему колонку без дати з написом «Скоригована».

Які загальні правила виставлення річної оцінки?

Річне оцінювання здійснюють на підставі загальних оцінок результатів навчання за І і ІІ семестри.
Окрему річну контрольну роботу для цього зазвичай не проводять.
Оцінки за групи результатів у графі «Річна» не виставляють.
Річна оцінка за потреби підлягає коригуванню.
За умови використання власної шкали оцінювання для виставлення річної її переводять у 12 бальну систему.
У випадку неатестації з певного предмета чи інтегрованого курсу в колонці «Річна» роблять запис н/а (не атестований/не атестована).

Які особливості виставлення оцінок в різних освітніх галузях?

Мовно-літературна освітня галузь

Відповідно до освітньої програми закладу в журналі відводять сторінки для обраних предметів та/або інтегрованих курсів: Українська мова, Українська література, Зарубіжна література, Інтегрований курс літератур, Інтегрований мовно-літературний курс.
Для кожного предмета та/або інтегрованого курсу відводять ту кількість сторінок, яка дасть змогу охопити обране закладом навчальне навантаження.
Для інтегрованих курсів відводять сторінки з назвами відповідних курсів БЕЗ ПОДІЛУ на окремі складники цих курсів.
Наприкінці вивчення кожної теми доцільно проводити тематичну роботу для оцінювання очікуваних результатів навчання та базових знань учнів у межах цієї теми. Оцінку за таку роботу виставляють у колонку з відповідною датою, коли її було проведено. На підставі цієї оцінки та з урахуванням поточних оцінок учнів у межах теми виставляють оцінку за тему в колонці без дати.
Тематична робота має орієнтуватися на оцінювання результатів навчання з певних груп, тобто вчитель, пропонуючи для тематичної роботи певні завдання чи вид роботи, має орієнтуватися, які саме результати навчання він оцінює.
Такі види робіт, як диктанти, аудіювання, читання мовчки та вголос, усні й письмові перекази та твори, діалогування, учитель проводить, зважаючи на методичну доцільність. Утім використовувати їх як контроль результатів навчання недоцільно, оскільки, скажімо, диктант дає змогу оцінити лише один чи два результати навчання за Державним стандартом.
За підсумками семестру доцільно провести комплексну діагностичну роботу, яка дасть змогу оцінити всі 4 групи загальних результатів навчання: усна взаємодія, письмова взаємодія, робота з текстом, дослідження мовлення.

Іншомовна освіта

Семестрове оцінювання здійснюють на основі «Контролю» груп загальних результатів, відображених у Свідоцтві досягнень.
«Контроль» може бути комплексним, тоді його проводять у формі тестування.
Результати тематичного, семестрового оцінювання та контролю груп загальних результатів фіксують в окремій колонці без дати.
Оцінку за семестр ставлять на основі тематичного оцінювання та оцінок «Контролю» груп загальних результатів.
Річну оцінку виводять на основі семестрових без проведення окремої контрольної роботи.

Математична освітня галузь

Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою).
Оцінювання має бути орієнтоване на групи результатів навчання, передбачених навчальною програмою.
За потреби заклад освіти за рішенням педагогічної ради може визначити адаптаційний період, упродовж якого не здійснюють поточне і тематичне оцінювання. Тобто в журналі в цей період фіксують лише відвідування учнями навчальних занять.

Природнича освітня галузь

Під час здійснення підсумкового оцінювання використовують завдання для визначення рівня досягнень за кожною групою результатів: учень досліджує природу, здійснює пошук та опрацьовує інформацію, усвідомлює закономірності природи.
За рішенням педагогічної ради може бути визначено адаптаційний період, упродовж якого вчителі не здійснюють поточного та тематичного оцінювання, а лише фіксують у щоденнику спостережень результати формувального оцінювання.

Громадянська та історична освітня галузь

Оцінювання досягнень учнів на уроках узагальнення відбувається на розсуд учителя.
На уроках тематичного контролю оцінюють результати виконання завдань усіх присутніх учнів. Виставлені бали за такі уроки допомагають визначити динаміку пізнавальної діяльності школярів і об’єктивніше здійснити тематичні, а згодом семестрові оцінювання.
Під час виставлення тематичної оцінки враховують усі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми.
Учнівські зошити з історії учителі можуть переглядати один раз на семестр і оцінку за ведення зошита можуть виставляти в журнал. У такому разі її прирівнюють до поточної.
Для підсумкового оцінювання наприкінці семестру або навчального року застосовують практичні роботи, навчальні проєкти, тестові завдання, письмові роботи: написання есеїв, створення інфографіки, таблиць, діаграм, аналіз текстових та візуальних джерел.

Технологічна освітня галузь

Оцінюванню підлягають очікувані результати навчання у формі зовнішніх та внутрішніх освітніх продуктів, які учні створюють у процесі навчальної діяльності. Зовнішні освітні продукти: самостійно знайдені і презентовані факти, сформульовані ідеї, гіпотези, закономірності, створені вироби, послуги, результати практичних робіт, проєктів. Внутрішні освітні продукти: особисті якості й здібності, знання, уміння, опановані способи діяльності, індивідуальний рівень сформованості ключових і предметної проєктно-технологічної компетентностей.

Соціальна та здоров’язбережувальна освітня галузь

Поточне та підсумкове оцінювання здійснюють шляхом індивідуального, групового та фронтального опитування, планування та виконання експериментальних досліджень, реалізації дослідницьких проєктів, організації роботи з текстами, діаграмами, таблицями, схемами, тестування в електронному форматі.
За рішенням педагогічної ради заклад освіти може відмовитися від оцінювання результатів навчання учнів або визначити власну шкалу оцінювання з інтегрованих курсів/предметів.
Для проведення підсумкового оцінювання можна орієнтуватися на інструменти оцінювання, запропоновані авторами обраних закладом освіти модельних навчальних програм. Інформацію про ці інструменти можна знайти в методичних рекомендаціях.

Інформатична освітня галузь

Наприкінці року оцінюють кожну групу результатів навчання, визначену в Державному стандарті базової середньої освіти за чотирма рівнями: високий, достатній, середній, початковий.
Тематичне оцінювання з предмета здійснюють регулярно за рахунок поділу тем на підтеми.

Мистецька освітня галузь

Оцінювання результатів навчання в мистецькій освітній галузі визначено за критеріями: пізнання та аналіз, інтерпретація творів мистецтва; практична мистецька діяльність; емоційне ставлення до мистецтва, показники яких узгоджено з результатами навчання Державного стандарту базової середньої освіти.
Результати підсумкового оцінювання кожного учня мають бути інтегровані з урахуванням усіх видів діяльності на уроках з усіх видів мистецтва — пізнання та аналіз-інтерпретація творів мистецтва, практична діяльність у галузі мистецтва, виявлення естетичного ставлення (емоційного, оцінного, критичного), види комунікації через мистецтво.
У разі викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» двома вчителями і відмінності рівнів очікуваних результатів навчання зі складових інтегрованого курсу, під час підсумкового оцінювання обидва вчителі враховують динаміку особистих навчальних досягнень учня з різних видів мистецтва та узгоджено встановлюють підсумковий рівень досягнень очікуваних результатів навчання на користь дитини.
Загальну підсумкову оцінку з інтегрованого курсу, узгоджену між двома педагогами, виставляють на кожній із двох відповідних сторінок журналу.

Фізична культура

У класних журналах перед виставленням підсумкової оцінки у відповідних графах результатів навчання зазначають першу літеру («В», «Д», «С», «П»), що відповідає назві рівня досягнень орієнтовних критеріїв оцінювання результатів навчання з предметів (Високий, Достатній, Середній, Початковий) або виставляють відповідні бали.
Тематичне оцінювання здійснюють на підставі поточного оцінювання освітньої діяльності учня за певний період, як правило навчальну чверть чи триместр.
Семестрове оцінювання здійснюють за підсумками контролю загальних результатів навчання.
Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюють відповідно до індивідуальної програми розвитку.
Поточне оцінювання динаміки результатів тестування функціонального стану та фізичного розвитку, на розсуд учителя, здійснюють декілька разів протягом навчального року.

Сподіваємося, зібрані тут пропозиції допоможуть вам оптимізувати роботу зі шкільною документацією.

Наостанок лише зауважимо, що заповнення журналів у Новій українській школі також має відбуватися з дотриманням принципів автономії закладу освіти та академічної свободи вчителя. Це означає, що оформлення й вигляд класних журналів можуть бути неоднаковими в різних закладах освіти. Наразі цю можливість уповні використовують ті освітяни, які користуються електронними журналами. Ці цифрові помічники, по-перше, дають змогу зробити рутинний процес технологічним і не таким обтяжливим для педагога, по-друге, швидко знаходити й аналізувати дані про кожного учня, надавати зворотний зв’язок батькам. Як швидко перейти на електронний журнал, ми вже писали.

Нормативні документи, що регламентують правила ведення журналів у 5-х класах НУШ:

Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17);
Порядок переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 (у редакції наказів Міністерства освіти і науки України від 08.05.2019 № 621, від 01.03.2021 № 268);
Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5–6-х класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 01.04.2022 № 289;
Інструкція з ведення класного журналу 5–11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496;
Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів/інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році (лист МОН від 19.08.2022 № 1/9530–22).

Оцінювання за НУШ: що змінилося та як допомогти вчителю?

Нова українська школа передбачає цілком новий підхід до оцінювання. Які види оцінювання навчальних досягнень учнів є в базовій середній освіті? Що підлягає оцінюванню та як часто потрібно його здійснювати? Ірина Старагіна, експертка курсу «НУШ: Базова середня освіта» пояснює все про формувальне та підсумкове оцінювання за стандартами НУШ.

Які види оцінювання навчальних досягнень учнів є в базовій середній освіті?

У Державному стандарті базової середньої освіти в пункті 27 зазначено:

«У базовій загальній середній освіті передбачено такі види оцінювання:

• поточне та формувальне оцінювання з метою відстеження особистісного розвитку учнів, їхнього навчального поступу, процесу здобуття навчального досвіду як основи компетентності для розроблення індивідуальної освітньої траєкторії учнів;

• підсумкове оцінювання, під час якого результати навчання здобувачів освіти співвідносяться з обов’язковими результатами, визначеними цим Державним стандартом».

Слід зазначити, що використання двох термінів «поточне» і «формувальне» з визначеною тією самою метою для них робить таку подвійну термінологію надлишковою. Говорячи про види оцінювання в НУШ, достатньо використовувати лише терміни формувальне та підсумкове оцінювання.

Яка різниця між формувальним та підсумковим оцінюванням?

У підсумковому оцінюванні суб’єктом оцінювання виступає вчитель. Саме педагог розробляє (або запозичує в готовому вигляді в інших авторів з дотриманням вимог академічної доброчесності) і використовує інструменти оцінювання (види робіт, критерії, шкали) для встановлення якості результатів навчання.

У формувальному оцінюванні вчитель втрачає свою монополію на оцінювання. Безумовно, педагоги здійснюють формувальне оцінювання, але взаємооцінювання та самооцінювання робить учнів також суб’єктами оцінювання. Це означає, що у формувальному оцінюванні інструменти оцінювання мають розроблятися учнями у співпраці з педагогом і застосуватися щодо робіт одне одного або власної роботи. У першу чергу це стосується критеріїв оцінювання, за якими учні перевіряють усні або письмові роботи. Але в процесі навчання можуть бути і такі навчальні ситуації, коли учні в співпраці з педагогом добирають завдання одне для одного з певного виду роботи, які потім підлягають оцінюванню самими ж дітьми за певними критеріями.

Що підлягає оцінюванню?

Об’єктом формувального оцінювання є особистісний розвиток учнів, їхній навчальний поступ, процес здобуття навчального досвіду як основи компетентності (зокрема, опанування наскрізних умінь, визначених у Державному стандарті базової середньої освіти).

Об’єктом підсумкового оцінювання є результати навчання здобувачів освіти у співвідношенні з обов’язковими результатами, визначеними Державним стандартом базової середньої освіти.

Як часто слід проводити оцінювання?

У контексті компетентнісного підходу формувальне оцінювання відбувається постійно, на кожному уроці і під час позаурочної навчальної діяльності (проєктна діяльність, виконання домашнього завдання) у різних формах (оцінювання вчителем, взаємооцінювання, самооцінювання). Формувальне оцінювання відбиває реальний учнівський навчальний досвід, який можна фіксувати через спостереження, приклади дитячих робіт, портфоліо.

Підсумкове оцінювання здійснюється періодично. У Методичних рекомендаціях щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5–6-х класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти (наказ № 289 від 1 квітня 2022 року) запропоновано здійснювати тематичне, семестрове і річне підсумкове оцінювання.

Що таке щоденник спостережень та для чого він потрібен?

Щоденник спостережень не є регламентованим документом і його розробляє педагог на власний розсуд. Для вчителя це зручний інструмент для формувального оцінювання. Сторінки такого щоденника не обов’язково мають бути стандартизованими. Він може мати паперовий або електронний формат. Педагог сам встановлює значення символів, які використовує для позначення рівнів активності дитини на уроці, залученість учнів до самооцінювання та взаємооцінювання. Взаємооцінювання має потужний навчальний потенціал для учнів, якщо вони мають змогу обговорити в парі результати оцінювання, знайти і навести аргументи на захист своєї думки. Учитель має бути уважним до таких учнівських обговорень і фіксувати у своєму щоденнику, які пари не долучилися до обговорення або не дійшли згоди і порозуміння у своїй дискусії. Надалі варто змінювати учасників взаємооцінювання або самому брати участь в обговоренні.

Щоденник спостережень потрібен, адже на сторінках класного журналу вчитель має позначати лише власні оцінки (рівні або бали). Тоді як у щоденнику спостережень варто відображати результати самооцінювання та взаємооцінювання учнів.

Учитель сам визначає, до яких очікуваних результатів навчання буде прикута його увага та увага учнів на певному уроці. Фіксуючи такі результати навчання на сторінці щоденника спостережень, педагог одночасно може визначати, з якою групою загальних результатів навчання з Державного стандарту базової середньої освіти співвідноситься той чи той результат.

Наприклад, якщо на уроці з інтегрованого мовно-літературного курсу заплановано перегляд і обговорення медіатексту з метою виявлення і відтворення прихованого змісту повідомлення, то педагог може позначити в дужках індекс групи зі Стандарту [МОВ 1] або навіть і сам загальний результат «Сприймає усну інформацію» [МОВ 1.1]. У такий спосіб оцінювання груп загальних результатів для педагога постане як завдання не тільки в кінці семестру, а й протягом усього семестру у своєму щоденнику він накопичуватиме інформацію про стан речей.

Окрім щоденника спостережень для обговорення з учнем навчального поступу важливу роль відіграє учнівське портфоліо. Тут можуть зберігатися бланки із самооцінювання та взаємооцінювання, або роботи, виконані на окремих аркушах із зафіксованим самооцінюванням або взаємооцінюванням за певними критеріями.

Які можливості мають заклади освіти в розбудові системи оцінювання?

Академічна автономія закладу освіти, серед іншого, передбачає організацію внутрішньої системи забезпечення якості освіти та системи оцінювання. У Методичних рекомендаціях щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5–6-х класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти (наказ № 289 від 1 квітня 2022 року) закладам освіти пропонують низку можливостей для реалізації права на академічну автономію.

Які рішення має ухвалити заклад освіти?

• За вибором закладу оцінювання може здійснюватися за системою оцінювання, визначеною законодавством, або за власною шкалою. Якщо школа використовує власну шкалу, то має визначити правила переведення загальної оцінки результатів навчання семестрового та річного оцінювання до системи, визначеної законодавством, для виставлення у свідоцтві досягнень.

• За рішенням педагогічної ради (за потреби) заклад освіти може визначити адаптаційний період, упродовж якого не здійснюється поточне і тематичне оцінювання.

• Педагогічні колективи можуть виробляти власні способи спостереження за розвитком наскрізних умінь і застосовувати також вербальні характеристики замість позначки у свідоцтві досягнень.

• За рішенням педагогічної ради заклад освіти може відмовитися від підсумкового оцінювання навчальних досягнень учнів із предметів освітніх галузей «Мистецтво», «Соціальна та здоров’язбережувальна», «Фізична культура» або визначити власну шкалу оцінювання.

• Заклади освіти мають право на свободу вибору форм, змісту та способів оцінювання за рішенням педагогічної ради.

• Критерії оцінювання за предметами або освітніми галузями розробляють відповідно до загальних критеріїв оцінювання з урахуванням характеристик груп загальних результатів відповідної галузі.

За якою шкалою здійснювати оцінювання навчальних досягнень учнів?

Під час формувального оцінювання можна застосовувати різні шкали:

• дворівнева словесна: Так/Ні;

• трирівнева словесна: Важко/Складно визначитися/Легко;

• чотирирівнева словесна: Ніколи/Рідко/Майже завжди/Завжди;

• 5-, 10-, 12-бальна шкала.

Якщо рівневі словесні шкали в назві рівнів пропонують критерії їх визначення, то застосування бальної шкали потребує додаткового тлумачення критеріїв для встановлення кількості балів.

Під час підсумкового оцінювання використовується:

• чотирирівнева шкала: початковий рівень/середній рівень/достатній рівень/високий рівень;

• дванадцятибальна шкала.

Навчальний заклад може використовувати в підсумковому оцінюванні власну шкалу, але для річного оцінювання має переводити власну шкалу у дванадцятибальну.

Чим свідоцтво навчальних досягнень відрізняється від табеля навчальних досягнень попередніх років?

Зміни в оцінюванні знаходять відображення і на рівні ділової документації в загальноосвітніх навчальних закладах. Раніше був табель навчальних досягнень. У ньому був перелік навчальних предметів інваріантної та варіативної складових і бали за кожний семестр, рік, навчальну практику та державну підсумкову атестацію. У НУШ табель навчальних досягнень замінили на свідоцтво навчальних досягнень. Табель був документом щодо підсумкового оцінювання. А от свідоцтво навчальних досягнень є документом щодо двох видів оцінювання: формувального оцінювання особистісних досягнень і підсумкового оцінювання навчальних результатів. На відміну від табеля свідоцтво навчальних досягнень має дві частини:

• перша частина — це перелік особистісних досягнень (зокрема, у частині наскрізних умінь);

• друга частина — перелік навчальних предметів і інтегрованих курсів.

При цьому, якщо в першій частині перелік наскрізних умінь є фіксованим, то перелік предметів та інтегрованих курсів у другій частині — змінний на рівні кожного навчального закладу освіти відповідно до освітньої програми самого навчального закладу. Крім цього, на відміну від табеля, де за кожен предмет учитель виставляв бал, у свідоцтві досягнень педагог вказує оцінку щодо кожної групи загальних результатів навчання. Зробити це можна як за допомогою перших літер назв рівнів: «В» (високий), «Д» (достатній), «С» (середній), «П» (початковий), так і за допомогою балів.

Методичні рекомендації

Міністерство освіти і науки України надсилає для практичного використання «Методичні рекомендації щодо особливостей організації освітнього процесу у першому (адаптивному) циклі / 6-х класах для закладів загальної середньої освіти, які є учасниками інноваційного освітнього проєкту всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти».

Лист Міністерства освіти і науки України від 21.10.2022 № 1/12394-22 “Щодо практичного використання методичних рекомендацій”