БАТЬКИ, ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ УВАЖНО
БАТЬКИ, ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ УВАЖНО 
Учителька сиділа за столом і перевіряла домашні завдання своїх учнів.
У цей час її чоловік ходив по кімнаті, занурений у свій телефон -- поглинутий улюбленою грою.
Коли вона дійшла до останнього твору, раптом замовкла.
А потім тихо заплакала.
Стривожений чоловік запитав:
- Що сталося?
Вона, тремтячим голосом, відповіла:
- Вчора я задала дітям написати твір на тему: «Моє бажання».
І ось зараз, читаючи один із них, я не можу стримати сліз…
- Що там було написано? — перепитав чоловік.
Вона глибоко зітхнула й почала читати:
Моє бажання - стати смартфоном.
Мої батьки дуже люблять свої телефони.
Вони дбають про них більше, ніж про мене.
Коли тато повертається втомлений з роботи, у нього ще є сили дивитися в екран - але не на мене.
Коли дзвонить телефон - вони відповідають одразу. А коли я плачу - не завжди реагують.
Вони граються на телефоні, але не граються зі мною.
Коли розмовляють по телефону, навіть не чують мене - навіть коли я кажу щось важливе.
Тому я хочу бути смартфоном.
Чоловік застиг. У його очах з’явилися сльози.
- Хто це написав?.. - прошепотів.
А дружина тихо відповіла:
- Наш син 
Мораль:
Батьки…
Смартфони створені, щоб полегшувати життя, а не замінювати любов, тепло й присутність.
Діти бачать усе. Відчувають усе.
Їм не потрібні дорогі іграшки. Їм потрібні ви.
Ваша увага. Ваша присутність. Ваш час.
Бо дитинство не повторюється.
А порожній погляд мами чи тата, що дивиться в екран замість в очі дитини -
залишається в пам’яті назавжди.
Зупиніться. Відкладіть телефон.
Бо для когось ви - цілий світ 