ВІТАЄМО, ШАНОВНІ КОЛЕГИ, БАТЬКИ, УЧНІ ТА ГОСТІ САЙТУ!

Основне завдання психологічної служби — сприяти психічному та особистісному розвитку дітей, надавати допомогу всім учасникам освітнього процесу: учням, вчителям, батькам.

Сучасність диктує нам нові тенденції, до яких ми повинні пристосовуватись. Саме тому, освіта повинна завжди йти пліч-о-пліч з дитиною, її розвитком та зацікавленостями. Освітяни зараз перебувають в постійних пошуках нових підходів, розширення поглядів, нових ідей для повноцінного розуміння та співпраці дитини-педагога-батьків.

І справді, зрозуміти цей світ самій дитині дуже складно, вона потребує допомоги дорослих. Але чи будь - який дорослий може їй в цьому допомогти? Переконана, що ні. Допомогти може тільки той, хто сам в достатній мірі володіє знаннями про цей новий світ, приймає все нове і сам здатний змінитися.

Фахівцям психологічної служби необхідно усвідомити свою важливу роль у період змін та впровадження інновацій у систему освіти, організувати такий психолого-педагогічний супровід освітнього процесу, при якому всі його суб’єкти зможуть якісно по-новому розкрити свій освітній потенціал.

А саме налагодження здорової психологічної взаємодії між усіма учасниками освітнього процесу – це головна місія психологічної служби в контексті Нової української школи.

У НУШ — цінності дитиноцентризму, тож відтепер ітиметься про вивчення динаміки розвитку особистості, потенційних можливостей. Акценти змінено: не «знайти ваду», а «розкрити можливості». Школи прощаються з концепцією «поламаної дитини», яку необхідно довести до норми.

Тож перед психологами та соціальними педагогами ставляться нові завдання:

Шкільний психолог та соціальний педагог-це медіатори — це посередники у конфлікті, чи то протистояння учня та вчителя, груп дітей, колективне цькування тощо) — вибухонебезпечне явище. Тож виявляти та гасити його в зародку — спосіб забезпечити психологічний комфорт під час навчання.

У кожній школі фахівець має підготувати учнів, а також їхніх батьків до здорової взаємодії з дитиною з особливими освітніми потребами (ООП).

Адже педагоги сприяють збереженню та посиленню психічного здоров’я.

Хто як не педагоги, мають навчити дитину, чи загалом людину, як перемогти тривогу, перебороти негатив, вплинути на власний настрій, вчитися дружити, розвивати та активно використовувати свої ресурси тощо.

«Діти – це найбільш цінний ресурс світу і його надія на майбутнє» - сказав Джон Кенеді. Саме тому правильне вкладене сьогодні, запорука достойного завтра.